За місяць : 1106
статей : 1008
| Рубрики : | Бібліотечні фонди |
Бібліотечний каталог – упорядкована сукупність бібліографічних записів на документи, що є у фондах бібліотеки, її складової чи групи бібліотек, яка розкриває склад фондів за формальними ознаками документів (автором, назвою, місцем видання) та/чи їхнім змістом (за галузями знань або предметами). Водночас Б. к., як інформаційно-пошукова система слугує засобом швидкого розшуку тих чи інших документів (чи встановлення факту їх відсутності) у фонді. Є різновидом каталогу (реєстру) як загального поняття та одним з найважливіших елементів системи довідково-пошукового апарату бібліотеки.
Історично Б. к. виникли приблизно у 6–7 ст. до н. е., майже одночасно з появою перших крупних бібліотек (ассирійського царя Ашшурбаніпала в Ніневії, Олександрійської в Древньому Єгипті – її каталог, під назвою «Таблиці», уклав відомий в античному світі вчений, поет і бібліотекар Каллімах), в яких орієнтація у великому масиві документів без довідкового апарату істотно утруднювалась. До нашого часу дійшли фрагменти древніх Б. к. (написи на стінах храмових бібліотек, глиняні таблички з каталожними записами та ін.). У Середні віки каталоги побутували здебільшого у вигляді інвентарних описів. Записи в них велися відповідно до нових надходжень документів, або за авторською ознакою, або на окремих сторінках, що відповідали певним бібліотечним полицям чи шафам.
У процесі еволюції Б. к. сформувались їхні основні функції: фондовідображальна, інформаційно-пошукова, пізнавальна. Залежно від виду Б. к. та чи інша його функція є визначальною у порівнянні з іншими каталогами. Так, в абетковому каталозі інформаційно-пошукова функція реалізується дещо повніше, ніж в інших; у систематичному більшою мірою, ніж в інших каталогах, простежується пізнавальна функція.
Б. к. призначені не лише для задоволення різних інформаційних запитів споживачів інформації, але й для бібліотечних працівників, зокрема в разі потреби уточнення певної інформації й покращення упорядкування фондів (зокрема, у формі службових каталогів).
До Б. к., як важливого елементу бібліотечної діяльності, висувається низка вимог – науковість, доступність, точність, багатоаспектність, оперативність.
Існують різні класифікації Б. к., в залежності від тих чи інших ознак. Так, харківські вчені В. Сєдих, В. Удалова та Г. Терентьєва Б. к. класифікували за фасетно-блочною схемою, а саме:
фасет 1. За способом групування бібліографічних записів: абеткові (алфавітні), систематичні, предметні, нумераційні, регіональні, комплексно-системні, словникові, хронологічні;
фасет 2. За призначенням: службові, читацькі , читацько-службові;
фасет 3. За обсягом відображення фонду: зведені, центральні, генеральні, підфондів;
фасет 4. За видами документів, що в них відображені: книг, періодичних видань, нотних, картографічних, нормативно-технічних, патентних.
Додатково можливий також фасет 5 – за матеріальною формою, що змінювалась з часом: рукописні, друковані (у вигляді книжкового, альбомного, блокнотного видання), карткові, блок-карткові (листові), на мікроносіях, електронні (машинозчитувальні). Кожна нова форма вбирала в себе все цінне з попередньої форми і розвивалась на новій, більш досконалій технічній основі.
У бібліотечній практиці, залежно від особливостей діяльності бібліотек і виконуваних ними функцій, використовується до 20-ти різновидів Б. к. За ДСТУ 7448:2013 розрізняють такі Б. к.: генеральний, систематичний, предметний, абетковий, нумераційний, словниковий, службовий, топографічний, географічний, тематичний, місцевих видань, читацький, електронний, хронологічний, центральний, зведений. У наукових і довідкових виданнях є згадки про такі різновиди каталогів, як інвентарний, бібліографічний, спеціальний.
Істотне значення в організації і веденні Б. к. мають процеси каталогізування, що забезпечують його функціонування в постійному режимі, а саме: підтримування в робочому стані, поповнення, редагування, удосконалення. Для сучасних Б. к. характерним є широке представництво в мережевому середовищі, інтеграція з пошуковими інструментами інтернету.
Комплекс теоретичних, методичних та організаційно-практичних проблем бібліотечного каталогізування є предметом спеціальної наукової дисципліни – бібліотечного каталогознавства. В Україні ці проблеми вивчали харківські і київські вчені, викладачі закладів вищої освіти Е. Карачинська, В. Сєдих, О. Сокальський, Є. Тамм, Г. Терентьєва, В. Туров, В. Удалова, Л. Хавкіна та ін. Вони ж є авторами низки профільних підручників і навчальних посібників.
Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять : ДСТУ 7448:2013. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. – III, 41 с. – (Національний стандарт України) (Інформація та документація).
Олексієва О. Каталог в дитячій бібліотеці // Бібліологічні вісті. – 1923. – № 4. – Стовп. 29–34.
Карачинська Е. Т. Бібліотечні каталоги : навч. поcібник з дисц. «Організація бібліотечних фондів і каталогів» для підготовки мол. спец. вищ. навч. закладів / Е. Т. Карачинська, В. К. Удалова. – Харків : «Основа», 1992. – 160 с.;
Толковый словарь по основам информационной деятельности / Укр. акад. информатики, Укр. ин-т науч.-техн. и экон. информ. ; под ред. Н. Н. Ермошенко ; [сост. : В. М. Бирбраер, Е. И. Гершгорин, А. М. Грабченко и др.]. – Киев : УкрИНТЄИ, 1995. – 247, [2] с.;
Гитис Л. Х. Толковый словарь информационных и издательских терминов / Л. Х. Гитис. – 3-е изд., перераб. и доп. – Москва : Изд-во Моск. гос. горн. ун-та, 2003. – 160, [3] с.
Сєдих В. В. Бібліотечні каталоги як інформаційно-пошукові системи : навч. посіб. / В. В. Сєдих, В. К. Удалова, Г. П. Терентьєва ; [наук. ред. H. М. Кушнаренко] ; Харк. держ. акад. культури. – Харків, 2003. – 192 с.